У травні 2025 року в Рівному народився хлопчик Юрій. Його батько, військовослужбовець, загинув рівно за рік до народження сина. Дитина з’явилася на світ завдяки спермі, яку чоловік встиг заморозити за життя. Подібні історії в Україні вже не поодинокі, однак програмою безкоштовної кріоконсервації репродуктивних клітин користується лише незначна кількість військових. Поки країна наближається до демографічної катастрофи, багато захисників навіть не знають, що можуть безкоштовно зберегти свій репродуктивний матеріал. Чому ця можливість досі залишається маловідомою та чи справді держава робить достатньо для збереження репродуктивного потенціалу українців – розбиралося Еспресо.Криза народжуваності і висока смертність – українці вимирають Україна переживає одну з найглибших демографічних криз у своїй історії. Через повномасштабну війну країна одночасно втрачає людей через загибель, вимушену міграцію та зниження народжуваності. За оцінками, які наводять демографи, сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні вже опустився приблизно до 0,8-0,7 дитини на одну жінку – тоді як для простого відтворення поколінь необхідний показник близько 2,1-2,2.  "Це питання заслуговує уваги не лише медиків, а й усього суспільства – керівників країни, обласних і міських центрів. Тому що Україна на межі демографічної катастрофи, займаючи одне з останніх місць у світі за народжуваністю і одне з перших – за смертністю. За перше півріччя 2026 року в Україні смертність в 4 рази перевищувала народжуваність і становила відповідно 259,8 тис. та 73,3 тис. За останніх 300 років це найнижчий показник народжуваності в нашій історії!", - відзначив відомий акушер-гінеколог і репродуктолог, засновником Мережі медичних центрів "Клініка професора Стефана Хміля", професор Стефан Хміль.Водночас війна забирає життя переважно у людей працездатного та репродуктивного віку, серед них – тисячі українських військовослужбовців, які могли б у майбутньому стати батьками або матерями.Тому питання репродуктивного здоров’я військових давно перестало бути лише вузькою медичною темою. Для держави, яка щодня бореться не тільки за територію, а й за збереження власного населення, можливість зберегти репродуктивний потенціал людини перед відправленням на фронт може означати шанс на появу нового життя навіть тоді, коли сама людина вже не повернеться з війни.Це не теоретичний сценарій. В Україні вже є багато родин, для яких кріоконсервація репродуктивних клітин стала не просто запобіжним заходом, а можливістю продовжити мрію про дитину після загибелі військового.Боротьба сімей загиблих військових за право мати біологічну дитинуОдна з найвідоміших таких нещодавніх історій, яка набула медійності, сталася з Наталію Гордійчук із Рівного. Вона разом із чоловіком Юрієм мріяла про дитину. Юрій, який був військовослужбовцем, за життя здав свій біоматеріал на зберігання. 21 травня 2024 року він загинув, захищаючи Україну. Після його смерті Наталія вирішила не відмовлятися від плану стати матір’ю і скористатися замороженою спермою чоловіка для процедури екстракорпорального запліднення. 20 травня 2025 року в Рівному народився їхній син Юрій – дитина, зачаття якої відбулося вже після загибелі батька.Історія Гордійчуків стала можливою завдяки тому, що репродуктивний матеріал був збережений за життя військового. Але ще кілька років тому навіть така, на перший погляд, проста схема могла впиратися не в медицину, а в закон.Це добре видно на прикладі родини Наталії та Віталія Киркач-Антоненків. Віталій був добровольцем зі Слов’янська, який пішов захищати Україну в перший день повномасштабного вторгнення. Він загинув 9 листопада 2022 року в боях під Сватовим у віці 35 років. У нього залишилися дружина, донька та родина.Ще за життя Віталія подружжя замислювалося про майбутніх дітей і зберегло його репродуктивний матеріал. Після загибелі чоловіка Наталія хотіла скористатися ним, однак зіткнулася з юридичною колізією: медична можливість існувала, але питання того, хто і як має право розпоряджатися репродуктивним матеріалом померлого військового, залишалося складним. Ця історія стала однією з тих, які зробили проблему посмертного використання кріоконсервованих клітин видимою для суспільства та законодавців. Знадобилося два роки від початку повномасштабної війни, коли 12 березня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який дав можливість юридично зберігати й використовувати для народження дітей репродуктивні клітини загиблих військовослужбовців та військовослужбовиць. Також у 2024 році лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro) стало безоплатним для пацієнток у межах програми медичних гарантій, яку фінансує державний бюджет.Таким чином, за кілька років Україна пройшла шлях від ситуацій, коли родини загиблих змушені були фактично самостійно шукати юридичні рішення, до появи окремого державного механізму. Знадобився ще рік, і 24 січня 2025 року Кабінет Міністрів затвердив порядок забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців та інших осіб на випадок втрати репродуктивної функції під час виконання обов’язків із оборони держави. Документ передбачає можливість забору і заморожування як чоловічих, так і жіночих репродуктивних клітин для подальшого використання у допоміжних репродуктивних технологіях."Найскладніший юридичний період ми вже пройшли. Зараз є чіткіший юридичний підхід. Пацієнти оформлюють довіреність: хто саме може розпоряджатися матеріалом (зазвичай дружина). Дедалі частіше біологічний матеріал згадують і в заповіті. Натомість передати третій особі "просто так" неможливо. Якщо людина хоче стати офіційним донором сперми – це вже інша процедура з перевірками і карантином. Але для особистого використання механізм зараз зрозумілий", - вважає Христина Мокра, заступник директора, операційний директор і лікар-репродуктолог-гінеколог клініки "Альтернатива".Не все так добре, як би хотілосяМинулого року менше, ніж сім тисяч українок скористалися послугами лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій в межах програми медичних гарантій. Держава витратила всього 380 млн грн на це. Це критично мало у розрізі з проблемою. "В Україні кожна п’ята пара не може завагітніти самостійно. Зі 100 пар, у яких є безпліддя, тільки 50 звертаються до гінеколога чи уролога-андролога, з них лише 16 пар користується скеруванням до репродуктолога і тільки 4 пари починають лікування безпліддя", - констатує професор Стефан Хміль.Репродуктолог також додав, що виділення державою всього 380 млн грн – це "вкрай недостатньо":"Поляки щороку виділяють на допоміжні репродуктивні технології еквівалент близько 6 мільярдів гривень – без суттєвих обмежень. … Це непорівнянні цифри, особливо враховуючи, що в Польщі немає цієї катастрофи з народжуваністю і попри це держава постійно намагається покращити показники. Я розумію, що нам кошти потрібні на фронт, але відродження нації – це також питання виживання країни".Професор Стефан Хміль відзначає, що його клініка "єдина в Україні, хто запровадив безкоштовне екстракорпоральне запліднення з перших днів повномасштабної війни":"За цей час у Тернополі та Львові ми вже провели понад 600 безкоштовних циклів ЕКЗ, з них народилось 165 дітей, 95 жінок зараз вагітні. Це сотні родин, які змогли зачати дитину саме завдяки цій програмі. Загалом за майже 20 років роботи у наших клініках народилися понад 9 000 малюків завдяки застосуванню допоміжних репродуктивних технологій. Але, на жаль, все це крапля в морі порівняно з реальною потребою. Суспільство мусить усвідомити: гроші, які витрачаються на другорядні проєкти, варто спрямовувати на відродження нації – на те, щоб люди народжувалися і могли користуватися цими дорогами, школами і так далі".Кріоконсервація: роки й десятиліття без втрати якостіРепродуктолог Христина Мокра, яка вже понад десять років працює у цій сфері, наголошує, що технології заморозки біоматеріалів як чоловіків (сперматозоїдів), так і жінок (яйцеклітин) з кожним роком стають кращими. "Швидка заморозка (вітрифікація) практично не впливає на структуру клітини – чи то сперматозоїд, чи яйцеклітина, чи ембріон. Після розморозки отримуємо життєздатний матеріал. Нещодавно був показовий випадок: жінка народила дитину з ембріона, який пролежав 14 років. У неї вже була дитина з того ж циклу заморозки. Різниця між братом і сестрою – 14 років, хоча ембріони заморозили в один день. Це добре ілюструє, що матеріал витримує дуже довге зберігання. І з удосконаленням технологій цей термін тільки зростатиме", - каже вона, додаючт, що зараз кріоконсервацію роблять і підліткам з онкологією, щоб у майбутньому вони мали шанс на біологічну дитину. Професор Степан Хміль додає, що в допоміжних репродуктивних технологіях немає нічого протиприродного – це метод лікування безпліддя, як і будь-який інший метод лікування хвороби:"За неофіційними даними кожні 45 секунд у світі народжується дитина після допоміжних репродуктивних технологій. У деяких країнах це 5–10% усіх народжених дітей, загалом у світі – понад 15 мільйонів дітей, зачатих завдяки ДРТ. При цьому проблема безпліддя лише загострюватиметься. Бо щороку якість сперматогенезу у світі погіршується приблизно на 1,5%, так само як і якість яйцеклітин – незалежно від війни, хоча вона цей процес прискорює".Для розуміння, якщо ви здаєте свої сперматозоїди чи яйцеклітини умовно в 25 років, то за 20 років зберігання, вам буде 45 років, але цьому біоматеріалу – далі 25. В цьому його перевага, бо з віком якість біологічного матеріалу погіршується. Також важливо сказати: біологічний матеріал – це власність пацієнта. Клініка лише зберігає. Навіть якщо людина перестає платити за зберігання, його не утилізовують, тому він може лежати роками.Чому військовим варто задуматися про кріоконсерваціюфото: Getty ImagesРепродуктологи відзначають, що військовим варто задуматися про кріоконсервацію репродуктивного матеріалу чим швидше, тим краще, бо ніхто не знає, як ситуація може скластися на фронті. Через військові дії, є дуже багато різних травм і захворювань, які можуть ускладнити, або взагалі унеможливити можливість мати біологічну дитину. Як відзначає Христина Мокра, найбільша проблема це ті поранення, що загрожують ампутацією або розривом яєчок. "Бо тоді зрозуміло, що орган більше не зможе виконувати функцію, але є короткий проміжок, коли хірурги можуть вилучити тканину і передати її в ембріологічну лабораторію. Там шукають сперматозоїди і заморожують. Але це не тільки про травму. Умови служби – стрес, фізичні навантаження – теж впливають на репродуктивне здоров’я. Я б радила військовим думати про заморозку, як про план "Б". Він не означає, що природне зачаття вже неможливе, бо людина ж не обов’язково отримає травму чи захворювання. Але коли знаєш, що є запасний план, тоді хоч на трішки є спокійніше", - говорить операційний директор і лікар-репродуктолог-гінеколог клініки "Альтернатива". Вона додає, що зараз практично всі клініки України пропонують військовим безкоштовну заморозку і зберігання. "Три роки держава гарантовано оплачує термін, але навіть після – ми не викидаємо. Ми знімаємо з людей цей тягар: після служби вони точно зможуть мати дітей. Коли до нас приходять жінки і кажуть, що чоловік служить, ми обов’язково про це говоримо", - каже Христина Мокра.За її словами, тенденція зростає, хоч і не надто швидко:"При Українській асоціації репродуктивної медицини створено комітет по роботі з військовими та ветеранами і клініки ведуть статистику. Більшість тих, хто звертається, — чоловіки (приблизно 80 %). Жінки-військовослужбовиці теж заморожують яйцеклітини, але їх значно менше".Низька поінформованість Іншу картину бачить професор Степан Хміль, бо за даними Української асоціації репродуктивної медицини, кількість звернень військових на безкоштовні програми "поки що мізерна порівняно з реальною потребою"."Тому, на жаль, наразі позитивної тенденції в цьому питанні не помітно", - каже Хміль.Він додає, що, на його думку, головна проблема низька поінформованість суспільства і, зокрема, військових, чому важливо здавати свій біоматеріал на заморозку. Хміль вважає, що ідеальний час для цього – одразу під час призову: командир частини мав би формувати списки хлопців репродуктивного віку й організовувати виїзд у найближчу відповідну клініку невеликими групами. "Для цього, можливо, потрібне якесь централізоване розпорядження Міністерства оборони – організувати системну просвітницьку роботу для військових, а також налагодити співпрацю між клініками ДРТ та військовими частинами, включно з онлайн-лекціями лікарів-репродуктологів, щоб кожен розумів, що може втратити і як цьому запобігти. Бо процедура здачі біологічного матеріалу проста і безболісна, але дає військовому гарантію, що він чи вона можуть мати свою генетично споріднену дитину", - розмірковує професор Хміль, який вважає, що збереження репродуктивних клітин українців, в тому числі наших захисників та захисниць – це також боротьба проти намірів ворога знищити наше майбутнє.Що думають у владіНа пряме запитання, чи варто робити кріоконсервацію біоматеріалу військових обов’язковою, у Міністерстві охорони здоров’я прямої відповіді не дали.Натомість чітку позицію озвучила нардепка Яна Зінкевич – секретарка Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування і голова підкомітету з військової медицини.Вона категорично проти примусу."Ідею примусу я не підтримую. Це називається репродуктивний тиск. Так само, як жінкам після 30 кажуть "давайте вже вагітнійте, бо буде пізно". Такий підхід недоречний і щодо військовослужбовців. Це не покаже повагу до них", – каже Зінкевич.Натомість, на її думку, потрібно посилювати просвітницьку роботу. Сама нардепка періодично піднімає цю тему у своїх соцмережах. Багато військових, якби просто знали про безкоштовну можливість заморозити репродуктивні клітини, скористалися б нею. Головна проблема, вважає вона, – інформаційна робота виконана не до кінця.Ця проблема ширша. За словами Зінкевич, в Україні загалом погано інформують людей про їхні права та можливості. Більшість знає про пільги на комуналку чи безкоштовний проїзд, але про багато інших актуальних програм майже ніхто не чує.Щодо народжуваності позиція нардепки така: спочатку треба подбати про тих дітей і сім’ї, які вже є, і лише потім говорити про нову хвилю народжень.З 2026 року щомісячні виплати при народженні дитини суттєво збільшили. Проте сім’ї, у яких діти народилися у 2025-му, під підвищення не потрапили. У них залишилися 860 гривень – сума, яка не змінювалася близько десяти років. Гроші швидко знецінюються, і навіть нові виплати з часом теж стануть неактуальними. Тому, наголошує Зінкевич, суми потрібно періодично переглядати.Без реальної підтримки існуючих сімей стимулювати народжуваність складно. Багато жінок бояться опинитися в повній залежності від партнера після народження дитини. Поки жінка працює і самостійна – одні стосунки. З маленькою дитиною ситуація часто кардинально змінюється. Яна Зінкевич говорить про це з особистого досвіду:"Як мама-одиначка з інвалідністю я залишилася з маленькою дитиною майже сама вже на шостий день після пологів. Слава Богу, допомагали батьки. Але я розумію жінок, які цього бояться. І бояться недаремно. Коли ти сам на сам з дитиною і тобі немає за що купити суміш, а годувати грудьми неможливо – це надзвичайно важко".Тому, підсумовує нардепка, спочатку треба створити умови, у яких жінки не бояться залишатися наодинці з дитиною. І лише після цього можна буде серйозніше говорити і про збереження генофонду, і про зростання народжуваності.Як військовим безкоштовно заморозити репродуктивні клітини: проста інструкціяМіністерство охорони здоров’я пояснило Еспресо процедуру, як військові можуть записатися на програму. Ось як це працює крок за кроком.1. Подайте рапорт (заяву)Військовослужбовець, особа рядового чи начальницького складу, а також поліцейський подає рапорт (заяву) своєму командиру (керівнику, начальнику) частини, підрозділу чи установи. Вік таких бажаючих – 18-45 років, оскільки після – якість забору біоматеріалу суттєво падає. 2. Отримайте направлення і зверніться до лікарніНа підставі цього рапорту ви отримуєте направлення. З ним йдете до закладу охорони здоров’я, який має договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за відповідним пакетом послуг.3. Пройдіть обстеженняУ закладі вас оглядають: жінок – лікар-акушер-гінеколог,  чоловіків – лікар-уролог.Якщо протипоказань немає, лікар видає електронне направлення на забір репродуктивних клітин (яйцеклітин або сперми).4. Здайте біоматеріалЗабір клітин роблять у тому ж закладі на підставі вашої заяви (форма визначена додатком 20 до Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій).5. Заморозка і зберіганняОтримані клітини заморожують (кріоконсервують) і зберігають у спеціальних умовах цього закладу. Усі дані про обстеження, забір і зберігання лікар вносить в електронну систему охорони здоров’я.Як знайти потрібний закладНа сайті НСЗУ: розділ "Громадянам" – "Безоплатні послуги в Програмі медичних гарантій" – пакет "Медичні послуги із здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців та інших осіб". Там є електронна карта закладів.Або зателефонуйте на гарячу лінію НСЗУ: 16-77.Процедура безоплатна в межах Програми медичних гарантій для військовослужбовців та зазначених категорій осіб. У 2026 році послугу надають 22 заклади охорони здоров’я, які мають договір з НСЗУ: 15 приватних, 5 комунальних та 2 державні. Детальніше – посиланням.Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.Читайте також: "У нас коефіцієнт народжуваності найнижчий за 300 років, тому репродуктивна медицина воює за майбутнє нації", – професор Стефан Хміль